Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/1510/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року

у справі № 815/3009/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»

до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області

треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі, Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Інжиніринг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Техногруп», ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, бездіяльності, актів та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Дельта Вілмар СНД» звернулося до суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Одесі, ТОВ «С-Інжиніринг», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп», ОСОБА_2, в якому просило:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо складання та затвердження акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року о 10 год. 30 хв. на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з майстром ТОВ «ВКФ Техногруп» ОСОБА_2, складеного 03 березня 2014 року, затвердженого начальником ТУ Держгірпромнагляду України в Одеській області Присяжнюк І.В. 07 березня 2014 року та акту б/н про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1), що відбувся з ОСОБА_2, затвердженого начальником ТУ Держгірпромнагляду України в Одеській області Присяжнюк І.В. 07 березня 2014 року;

- визнати протиправним зазначений акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку;

- визнати протиправним акт б/н про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1), що відбувся з ОСОБА_2, затвердженого начальником ТУ Держгірпромнагляду України в Одеській області Присяжнюк І.В. 07 березня 2014 року;

- зобов'язати відповідача призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року о 10 год. 30 хв. на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД», з майстром ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, спеціальною комісією в іншому складі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року позов ТОВ «Дельта Вілмар СНД» задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області щодо затвердження акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з майстром ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп» ОСОБА_2, складеного 03 березня 2014 року та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1). Визнано протиправними акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з майстром ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп» ОСОБА_2, складений 03 березня 2014 року, та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1). Зобов'язано Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з майстром ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп» ОСОБА_2, спеціальною комісією в іншому складі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ТОВ «Дельта Вілмар СНД» посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, на території якого стався нещасний випадок, був позбавлений можливості висловити свою незгоду з висновками актів у зв'язку з їх неповнотою спеціального розслідування на стадії оскарження актів до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області.

Скасовуючи рішення, та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані акти не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялась, тому їх висновки не можуть бути предметом спору.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29 грудня 2013 року о 10 год. 30 хв. на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД», на витратному резервуарі олії (корпус №81) ТК 502, що є складовою частиною переробного комплексу олійних культур, розташованому за адресою: Одеська область, Одесько-Миколаївське шосе, 28, стався нещасний випадок з громадянином України ОСОБА_2, який не є працівником ТОВ «Дельта Вілмар СНД». Під час настання події ОСОБА_2 знаходився на даху резервуару. В наслідок події кришку резервуару зірвало з кріплення і ОСОБА_2 опинився на землі. Згідно висновків Одеської обласної лікарні від 21 січня 2014 року останній отримав пошкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких травм.

Наказом від 31 грудня 2013 року №738 Територіальним управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області призначена комісія для проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 29 грудня 2013 року

03 березня 2014 року спеціальною комісією складений акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 29 грудня 2013 року на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД» з майстром ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Техногруп» ОСОБА_2 а також акт форми Н-1, які були підписані з окремою думкою члена комісії ОСОБА_3

Не погодившись з висновками акту, 04 квітня 2014 року ТОВ «Дельта Вілмар СНД» направило відповідачеві скаргу на висновки акту, обґрунтовував свою позицію та просив призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області листом від 22 квітня 2014 року «Про розгляд скарги» повідомив позивача про неможливість розгляду скарги на висновки акту від 03 березня 2014 року, оскільки ТОВ «Дельта Вілмар СНД» не є особою, якій пунктом 54 Порядку №1232 надано право висловлювати незгоду з висновками роботи спеціальної комісії.

Абзацом 2 пункту 36 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, встановлено, що спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

Згідно приписів пункту 38 цього Порядку, спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку.

Відповідно до пункту 54 вищевказаного Порядку у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

Таким чином, на законодавчому рівні право висловлювати незгоду з висновками роботи спеціальної комісії надано лише роботодавцю, робочому органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси. Даний перелік є вичерпним.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ТОВ «Дельта Вілмар СНД» не відноситься до жодного з цих суб'єктів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТУ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області правомірно відмовило в задоволенні скарги позивача на висновки акту від 03 березня 2014 року.

Крім того, виходячи з аналізу вказаних правових норм, затверджені акти форми Н-5 та Н-1 підлягають оскарженню у судовому порядку, оскільки вони є рішенням спеціальної комісії, яке складається, розглядається і затверджується у відповідності до пунктів 38, 47 Порядку.

При цьому, слід зауважити, що інших документів, які складаються за результатами спеціального розслідування, законом або Порядком не передбачено, а тому оскаржувані акти, затверджені керівником органу Держгірпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, є рішенням спеціальної комісії і можуть бути оскаржені до суду.

Окрім цього, у відповідності до частин 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, остаточний розгляд і затвердження оскаржуваних актів здійснювався, у даному випадку, начальником територіального Управління Держгірпромнагляду в Одеській області, на виконання своїх повноважень, передбачених пунктом 49 вищевказаного Порядку, а отже він діяв як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як зазначалось вище, оскаржувані акти затверджені відповідачем на виконання своїх повноважень, а відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Оскаржувані акти, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є також одними із необхідних документів, які подаються до Фонду для розгляду справ про страхові виплати.

За таких обставин, затверджені у встановленому порядку акти форми Н-5 та Н-1 впливають на права потерпілих щодо виплати їм страхових виплат та надання соціальних послуг, передбачених Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у інших учасників цих правовідносин, а тому оскаржувані акти є такими, що мають правове значення, а отже, є рішенням у розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і позовні вимоги щодо їх оскарження підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене та враховуючи, що судами повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Одеській області, треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі, Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Інжиніринг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма Техногруп», ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними актів, зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев